Олександр Журавель є звичайним представником українського фермерства, з незвичайно активною життєвою позицією і унікальними знаннями. Зазвичай в ньому те, що він керівник фермерського господарства, яке обробляє 950 га в Полтавській області. Однак у цьому році він консультував з аграрних питань італійську компанію SSC Strategia e Sviluppo, проводив тренінги під егідою IFC, а також переймав досвід ведення сільського господарства в США і у Франції.
– Будуть аграрії будуватися?
– Власники багатьох навіть невеликих господарств планують будуватися.
Зараз практично вся земля вже поділена і у господарств немає можливості розширюватися за рахунок збільшення земельного банку. Тому єдина можливість для зростання прибутковості – збільшення рентабельності виробництва. Цього можна досягти завдяки впровадженню нових аграрних технологій або за рахунок більш глибокої переробки рослинної продукції. Це може бути розвиток тваринницького напряму або будівля овочесховища. Зараз, наприклад, помітна тенденція по будівництву цехів для сушіння овочів та фруктів (см. «Оборудованные (постоянные) овощехранилища»).
Але потрібно розуміти, що українським аграріям потрібні сучасні технології та об’єкти, які відповідають європейським нормам.
– А чому?
– Україна виробляє багато сільгосппродукції, але сама не в змозі спожити – продукцію потрібно вивозити. Для того щоб безперешкодно експортувати сільгосппродукцію, потрібно подати документи про те, де вона зберігалась і перероблялась, як перевозилась і т. д.
Структура капітальних інвестицій в Україні, %
За даними Держстату
Зараз більшість аграріїв усвідомлюють, що відкриття європейського ринку дає певні перспективи навіть для невеликих господарств. Фермери розуміють, що нові об’єкти потрібно будувати за європейським стандартам. Якщо ти виробляєш продукцію на об’єкті, який побудований за європейським нормам, то з експортом до ЄС та інших країн проблем не буде.
Дуже великий плюс для будівельників те, що в Україні практично немає сільгосп об’єктів, які відповідають міжнародним стандартам. І ті будівлі, які будуватимуться в Україні, потрібно проектувати за сучасними нормами. Нові проекти зможуть задовольняти самим вимогливим стандарти і будуть вигравати, порівняно з об’єктами, які вже давно працюють у тій же Європі.
– Що можна зробити для збільшення будівництва сільгосп об’єктів з металоконструкцій?
– Продавати аграріям тонни металоконструкцій не вийде. Якщо мені потрібні тонни, то я через інтернет подивлюся прайси 2-3 найближчих металобаз, мені там поріжуть труби і куточки, а я у себе в господарстві найму зварювальника і він зробить мені сарай (см. «Обзор рынка быстромонтируемых зданий»).
Середні і дрібні аграрії не будуть наймати штат дипломованих будівельників, аби ті розробили європейський проект і при цьому вишукували мінімальні ціни на каркаси, метизи або вентиляцію. Вони хочуть купити готове стандартне рішення, яке відповідає європейським нормам.
Було б логічно виробниках металоконструкцій знайти міжнародні компанії, які володіють потрібними аграріям технологіями. І, співпрацюючи з цими компаніями, постачати свої конструкції, як в Україну, так, можливо, і за кордон.
– Мало не щодня з’являються новини про масштабні будівництва, які здійснюються великими агрохолдингами або зернотрейдерами. Але як свідчить статистика, великі латифундисти контролюють не більше п’ятої частини українських сільгоспугідь. Близько 70% земель обробляють середні господарства, розміри яких становлять від 500 до 10 тис. га. Хто власники цих господарств?
– Власниками приблизно половини господарств з земельним банком 1-5 тис. га є колишні директори колгоспів (середні площі радянських колгоспів становили 2-3 тис. га). Інша половина контролюється новими власниками. Як у перших, так і других існують свої «таргани» в голові, тому узагальнювати досить складно.
Багато залежить від характеру і нахилів людини. Мій батько постійно щось будує. А сусідній фермер – колишній агроном – не хоче розбиратися в будівельних тонкощах. Він навіть сушарку для зерна купив мобільну на колесах, щоб не робити фундамент.
Структура розподілу українських сільгосп земель за розмірами господарств в 2015 р.
За даними Держстату
Звичайно в господарствах, земельний банк яких менше 2-3 тис. га, немає людей, які відповідають за будівельний напрямок. У господарствах побільше, найчастіше, власники беруть в заступники по будівництву своїх знайомих, які мають певний досвід будівництва, але не обов’язково є дипломованими фахівцями.
Знову таки, якщо навіть власник господарства в 2 тис. га запланував будівництво складного і дорогого об’єкта (елеватори, овочесховища), то тоді він наймає заступника, який буде вести і контролювати цей проект. І ця людина займається пошуком найбільш оптимального варіанта проекту, шукає постачальників обладнання і матеріалів, підрядників і т. д.
– З якими проблемами стикаються аграрії при будівництві?
– Зараз з’являється багато нових правових приписів і папірців, у тому числі і будівельних норм. Аграрії не є будівельниками або юристами, тому часто виникають великі проблеми при легалізації будівництва як нових будівель, так і побудованих в минулому.
Два роки тому ми придбали і встановили зерносушарку. Були великі проблеми при її підключенні до електроенергії. Для цього потрібні документи про введення споруди в експлуатацію (см. «Модернизация элеваторов»). Але зерносушарка – це що: мала архітектурна форма чи що? Вона займає площу 2х2 м, а заввишки 11 м. І ніхто точно не знає – ні фермер, ні енергетична компанія – що це таке. А від цього залежить, чи потрібен дозвіл на будівництво чи ні.
Ті ж питання і по теплицях – це тимчасові споруди або не тимчасові? Якщо з скла і металоконструкцій, то зрозуміло, а якщо легка конструкція натягнута плівкою – питання.
Ще дуже велика проблема при реконструкції старих радянських будівель. Зараз практично неможливо знайти документи на об’єкти, які були на балансі колгоспів. Споруда є, а документів немає. Якщо господар хоче реконструювати і використовувати цю будівлю, то для того щоб підключити електроенергію потрібні документи. Велика частина таких будівель було приватизовано через майнові паї (не тільки земля ділилася, але і поділялося майно колгоспів). Але не у всіх селах були майнові паї, тому що коли приватизували, то до цього часу колгосп був банкрутом, а його майно було арештоване податковою.
Ще одна проблема: щоб щось побудувати в господарстві, потрібно мати генеральний план села, який коштує 200 тис. грн. А навіщо мені платити за генеральний план вимираючого села?
Зараз існує вакуум з правових питань. Дуже багато проблем по аграрному будівництва, на які середньому та дрібному фермеру складно знайти відповіді.
Якщо є готові проекти, то вони повинні бути опрацьовані з урахуванням нинішнього законодавства та з пакетом документів, які дозволили б легалізувати об’єкт.
Фермерам цікава не сама конструкція, а об’єкт, який легалізований, працює і приносить прибуток. І ще, якщо б під це взяти фінансування…
– До речі, а як із фінансуванням аграрного будівництва?
– Фермери будують об’єкти в основному за рахунок власних коштів. Під такі проекти кредит ніхто не дасть, так як це неліквідка. Це ж не місто, де будь-який сарай може бути оцінений як склад (см. «Элеваторы Украины»). У селі елеватор або овочесховище потрібно тільки фермеру під його специфічні потреби, і нікому більше цей об’єкт не потрібний, його не продаси. Зазвичай в заставу оформляється сільгосптехніка і береться кредит, який спрямовується на будівництво будівлі.
– Де беруть інформацію про будівництво власники господарств?
– Є три основних канали – це спілкування з іншими фермерами, інтернет та сільськогосподарські виставки.
В інтернеті є багато корисної інформації: проекти, норми і вимоги, конструкції і т. д. До того ж інтернет — це саме зручне джерело інформації, адже не треба нікуди їхати. Тому зараз якщо фермер планує будувати навіть сарай, то перед ним постає вибір з кількох варіантів: або спорудити будівлю з бетону і цегли, або звести сталевий арочний ангар, або ми просто їдемо на металобазу і купуємо труби та профнастил. З допомогою інтернету легко порівняти різні варіанти, прорахувати вартість конструкцій і матеріалів.
Також багато фермерів відвідують виставки як національні, так і регіональні. В Україні проводиться багато виставок у великих містах Харкові, Одесі, Львові.
Кому буде корисна ця стаття?
| Власникам господарств | 0 |
| Приватним забудовникам | 0 |
| Будівельникам | 0 |
Загружается, пожалуйста подождите 
|
|